Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України представило інформаційні ролики про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України представило інформаційні ролики про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів.

На замовлення Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою розпочався капітальний ремонт вулиці Карпатської Січі.

Мешканці вулиці часто нарікали на попередній поганий стан вулиці, - незадовільне покриття пішохідної та автомобільної частини дороги.   

Наразі підрядники знімають старе асфальтне покриття. Згодом тут буде проведено асфальтування та облаштовано пішохідні доріжки. Також проектом передбачено влаштування зон для паркування автівок, зручних вуличних меблів та освітлення.

Будинок №38, що на вул. Грушевського,  був зведений ще на початку ХХ ст. На автентичність споруди вказує надзвичайної краси фасад та оригінальні двері, високі стіни та ковані риси перил, а ще яскраві та чіткі як на свій давній вік, візерунки на плитці. У коридорі цього будинку своя особлива атмосфера. Щоправда з утриманням такої краси мешканцям доводиться непросто. Як мешканці будинку, який є пам’яткою архітектури, створили ОСББ, з якими викликами зіткнулися та що вдалось зробити за два роки роботи ОСББ «Грушевського, 38» ми розпитали у засновниць правління Марії Володмирівної та Ольги Олександрівної.

- Перш за все, розкажіть, будь ласка, про ваш будинок. У чому його унікальність?

Марія Володмирівна: Будівля є пам’яткою архітектури. Вперше у письмових джерелах будинок згадується у 1906 році.

Ольга Олександрівна: Будинок розташований неподалік від вокзалу, тому до нас часто заходять туристи. Вони розглядають та фотографують будівлю ззовні, двері, сходи та плитку на підлозі, - такі будинки як у нас дійсно унікальні.

- Коли і чому було створено ОСББ?

Ольга Олександрівна: Одного прекрасного дня управитель просто-напросто відмовився від обслуговування нашого будинку, ми залишились одні. Нам було дуже складно створити ОСББ.  Адже окрім звичайних формальних труднощів, труднощі викликало те, що наш будинок є пам’яткою архітектури.

Марія Володмирівна: У будинку сім квартир, щоправда із мешканцем однієї із квартир у нас немає контактів, уже кілька років ми не бачили власника помешкання.

Ольга Олександрівна: Ще до створення ОСББ у нас накопичилось багато проблем: ЖЕК, а пізніше управитель, десятиліттями нічого, окрім прибирання під’їзду, не робив. Багато із накопичених проблем  для нашого будинку є непосильні у фінансовому плані, але ж потрібно починати щось робити. Ми звернулись у Департамент ЖКГ, там  нам порекомендували створити ОСББ та податись на міську програму співфінансування.

- З чого почали створення та робота ОСББ? З якими труднощами доводиться зустрічатись?

Марія Володмирівна: ОСББ – це велика робота. Щоб зекономити у нас нема найманих працівників. Я є головою  правління, а моя донька займається бухгалтерією, документальною роботою та діловодством. На жаль, у нас тільки половина квартир бере участь у житті ОСББ, інші – пасивні. Коли ми створювали ОСББ, то мешканці нас підтримували та казали, що ви починайте роботу, а ми  будемо допомагати. Зараз більшість наших сусідів кажуть, що ми все робимо для свого задоволення, а вони нічого не робитимуть, бо їм це нецікаво.

Ольга Олександрівна:  От ми квіти вирощуємо – то деякі сусіди кажуть, що це тільки для власного задоволення. Раніше біля нашого будинку постійно спали безхатьки, ми взялись за облагородження території: розчистили дерева та кущі, посадили квіти, вичищали самостійно плитку  від трави. Зараз не хочеться робити вже нічого цього, бо немає підтримки від інших мешканців.

 - Що вдалось зробити за час створення ОСББ? Розкажіть про зміни, які стались у Вашому будинку після створення ОСББ?

Ольга Олександрівна: Ще перебуваючи в складі управляючої компанії, ми розпочали роботу із заміни вікон. Міський голова Руслан Марцінків посприяв виділенню коштів, коли ми замінювали вікна, зараз у нас уже є нові вікна в під’їзді.

Цього року практично в останній момент ми подалися на участь в у міському конкурсі проектів та програм по співфінансуванні та виграли 50 тис.грн. (22 тис. грн. ми повинні були зібрати самостійно) на реконструкцію даху. Нам важко працювати з усім, навіть на конкурс ми подались за кілька хвилин до завершення прийому заявок, оскільки не могли зібрати вчасно підписи мешканців. Ми взяли кошти із зекономлених грошей, які ми збраємо на утримання будинку  і таким чином зібрали необхідну суму. Зараз ми чекаємо на калькуляцію. З державними коштами працювати досить складно. Одна із фірм, котра виковала роботи, фактично вже завершила калькуляцію, коли виявилось, що по подокуметах вони не мають права на висотні роботи. Довелось починати все заново і шукати нових робочих. Кожного вечора ми всією сім’єю думаємо про те, як довести все до ладу і шукаємо шляхи вирішення проблем.

- Які плани на майбутнє?

Марія Володмирівна: Мені все хочеться відремонтувати і привести до порядку, але нічого неможливе без відповідних коштів.

Ольга Олександрівна: Біля будинку потрібно зробити огорожу, бо у дворі часто збираються безхатьки, які влаштовують собі тут нічліг та залишають багато сміття.

Марія Володмирівна: Частково і ми, і сусіди робимо ремонти, але наш будинок  - пам’ятка архітектури, ми мусимо дотримуватися багатьох норм. Стіни у будівлі дуже і дуже високі, потрібне спеціальне рештування і багато коштів на робочих, - власними силами ми не можемо собі дозволити таких дороговартісних робіт. Ми вже давно намагаємось потрапити до міської програми збереження культурної спадщини. За кошти міста мають відреставрувати фасад. Ми отримали три офіційних листи від міської ради про те, що наш будинок включений в загальноміську чергу на комплексну реставрацію будинків пам’яток архітектури, але через нестачу коштів фасад нашого будинку і досі невідреставрований. Також нам казали, що реставрація будинків пам’яток архітектури є комплексною і включає реставрацію дверей, ми дуже сильно розраховуємо на цю програму.

- Чи потрібно створювати ОСББ?

Марія Володмирівна: ОСББ – це дуже корисна та дієва форма правління. Мені часто кажуть, що ОСББ – це дурниці, але насправді в роботі ОСББ є дуже і дуже багато переваг. Якщо б не робота в ОСББ ми б ніколи не спромоглися поміняти вікна. У нас є допомога і підтримка міської ради. Ми взяли участь у міській програмі проектів та програм, виграли кошти і зараз готуємо документи, щоб відремонтувати дах. Не створивши ОСББ у нас б цього всього не було, за всі роки які будинок перебував у ЖЕКу та у складі управляючої компанії у будинку не проводились жодних ремонтих робіт. Зміни в будинку почались аж коли ми створили ОСББ, краще ніж робота з ОСББ у нашому будинку ще не було. Нам допомагають і консолютують в Департаменті ЖКГ, ми часто звертаємось по допомогу до Михайла Смушака та Геннадія Пономаренка і нас завжди чують, я задоволена, що в нас є ОСББ.

Індивідуальне опалення – це одна з найгарячіших тем, яка турбує іванофранківців уже не один рік. Як жителі однієї з багатоповерхівок Івано-Франківська відмовитись від централізованого опалення, яка різниця між ОСББ та ОК, чи варто мешканцям самоорганізовуватись та ще багато цікавого про організацію робіт у багатоквартирних будинках ми розпитали у голови правліня ОК «Житлово-будівельного коперативу «Смерічка» та ОК «Житлово-будівельний коперативу «Будівельник» - Король Наталії Семенівної

- Розкажіть більше про Ваш будинок: коли його здано в експлуатацію, скільки квартир у будинку, які були проблеми?

- Будинок ОК «Житлово-будівельного коперативу «Смерічка» (вул. Івана-Павла ІІ, 9) з 1988 року, це один з останніх будинків зведених у період Радянського Союзу. У будинку 3 під’їзди і 107 квартир. 12-ий будинок (ОК «Житлово-будівельний коператив «Будівельник») зданий у 1984 році, планування будинків ідентичне.

У будинку №12 на вул. Івана-Павла ІІ  головою кооперативу був мій сусід, ми дуже дружно з ним жили і так склалось, що після його смерті головою кооперативу запропонували стати мені. Так у 2000 році я стала головою правління ОК «Житлово-будівельний коператив «Будівельник», головою правління ОК «Житлово-будівельного коперативу «Смерічка» мене запросили стати у  2002 році.

Мешканці  будинку №9, наші сусіди, бачили як ми працюємо і запросили мене очолити і їх кооператив. У 9-му будинку була дуже жахлива ситуація, у будинку нічого не робилось.  Мені навіть страшно згадувати про той період, по правді кажучи, зараз я б такий будинок боялася очолити. У підвалі будинку по коліна стояла вода, труби були металічні, а у місцях проривів залатані камерами з ровера, які з’єднувались дротиками. За кошти з депутатського фонду ми замінили всі труби у підвалі. Дахи текли, ми також взялися їх ремонтувати.

- З якими труднощами доводилось зустрічатися? Чи є підтримка від міської влади?

- Я є головою правління у двох будинках. У кожному будинку є енергійні та ініціативні мешканці, які б хотіли щось допомогти і допомагають. Решту всі пасивні, щоправда серед пасивних ще є агресивні – які люблять атакувати і сварити не розібравшись у ситуації. Знаєте, іноді кажуть, що є поганий голова об’єднань. Як людина котра працює з двома кооперативними будиками, скажу, що не завжди все залежить від голови об’єднання. Дуже багато залежить і від мешканців, які живуть у будинку. Два однакові будинки, які я очолюю – це наче два різні континенти. У будинку №9 люди бачать та розуміють, що потрібно зробити – і допомагають та роблять, а у будинку №12 коли ми спробували провести толоку – то не вийшла жодна людина.

За каденції Руслана Марцінківа нам стало значно простіше працювати, почались проводити різноманітні конкурси та програми. Ми завжди беремо участь у них, як результат ви можете побачити перед будинком відремонтований контейнерний майданчик,  дахи пересмолені, у під’їздах ремонти зроблені, вікна замінені, підвал чистий та сухий.

Коли є якась проблема (тече дах, пориви мереж чи якась інша проблема) я як голова кооперативу збираю всі необхідні документи, цікавлюсь міськими програмами та конкурсами,  шукаю можливість вирішити ситуацію. Кошти, які ми збираємо на утримання будинку, це є наші спільні кошти і тому використовуються для поточних робіт у будинку. Так, нещодавно з цих коштів ми встановили поштові скриньки у під’їздах. Дитячий майданчик ми облаштували за власний кошт. Коли ми робили індивідуальне опалення – то по кошторису нам прорахували необхідну суму грошей на виконання робіт, люди здали гроші, але кошти у нас залишились. Із зекономлених коштів та накопичених раніше кооперативних грошей ми зробили дитячий майданчик.

- Будинок на Івана Павла ІІ, 9 повністю відключений від централізованого опалення. Розкажіть, як і коли Ви це зробили?

- З  автономним опаленням ми провели вже дві зими, різниця дуже суттєва. Ті мешканці, що ще зробили утеплення квартир, - платять за весь опалювальний сезон ту суму, що раніше платили за місяць.

Ініціатива щодо переходу на  індивідуальне опалення виходила від мешканців. Будинок №9 – останній будинок в розгалужені мереж, тому обігрівання було поганим. Багато квартир вже мали індивідуальне опалення. Мешканці часто приходили до мене з цим питанням, тому ми зібрали збори і все обговорили. Виявилось тільки одна мешканка не мала змоги фінансово оплатити перехід на індивідуальне опалення, всі мешканці будинку погодилися їй допомогти. Мешканка, у якої були фінансові труднощі, накопичила і підготувала кошти для внутрішніх робіт, а от необхідну частку по сплаті за заміну мереж і всі зовнішні роботи ми перерозподілили по всіх мешканцях будинку.

Під час всього процесу відключення від централізованого опалення була велика підтримка мешканців, велику роль тут відіграв людський фактор. З кожного під’їзду ми вибрали по три людини ініціативної групи. У нас не було труднощів з документальною частиною, адже ми вчасно все сплачували і поступово  робили проект та кошторис. Кошти збирала ініціативна група, я займалась організаційною частиною процесу.

 Ми швиденько все робили, бо процес розпочали в серпні місяці, об’єм робіт був дуже великий, потрібно було поміняти багато мереж та обвідні фасадні газові труби. Ми зіткнулись з великими труднощами, адже наш газовий розприділювач був далеко від будинку.  Коли ми міняли обвідну трубу, то з фінансуванням нам допомогло місто. Ми звернулись з проханням про підтримку і Савчук Оксана Василівна  та наш депутат по округу Продан Маріанна Василівна допомогли з виділенням коштів із міського бюджету на умовах співфінансування. На індивідуальне опалення будинок перейшов повністю у 2017 році.

- Які плани на майбутнє?

- Фактично у будинку потрібно тільки утеплити деякі стояки, що ми помаленьку зробимо.  А загалом, - дах у нас пересмолений, на сходових – зроблені ремонти,  контейнерний майданчик облаштований (у кожного мешканця є ключик від боксів), провели заміну вікон, у підвалі порядок і сухо.  На наступний рік ще хочемо податись на міський конкурс програм, щоб вирішити питання з освітленням у під’їздах. Дуже хочеться поставити світлодіодні лампочки із датчиками руху. На вересень місяць у нас заплановано фарбування входів в під’їзд.

- У різниця між ОК то ОСББ?

- Обслуговуючий кооператив мало чим відрізняється від ОСББ. У нас є власний штат: голова кооперативу, бухгалтер, сантехнік, електрик та прибиральниця. Фактично ОК - це, те саме, що й ОСББ, лишень наші дії регулюються іншими законами.

- Чи варто мешканцям самоорганізовуватись?

- Я б ніколи не віддала будинок приватному управителю. Вважаю, що однозначно потрібно самоорганізовуватись, створити ініціативну групу в будинку і починати роботу. Люди будуть знати контроль своїм грошам, куди здають і за що платять кошти. Переваг багато, тому потрібно створювати об’єднання, більше того, ті часи, що комусь щось безплатно дають чи роблять - минулись. Потрібно мати почуття відповідальності за те, що це - наш будинок. І щоб жити у ньому комфортно, потрібно над цим працювати.

Ефективне використання власного часу – це важливе та потрібне вміння. Про це як ніхто інший знає начальник управління житлової політики ДЖКПБ та голова ОСББ «Надрічна, 24» – Геннадій Пономаренко, який проводить власне дозвілля з користю не тільки для себе, а й для своїх сусідів та мешканців цілого ОСББ. «Коли ми почали процес створення ОСББ і мені запропонували стати головою ОСББ, в мене навіть не виникло питань, окрім як: «а чому ні?» - каже Геннадій Олександрович.  

Сьогодні ми розповімо історію успіху ОСББ «Надрічна, 24». Які проблеми згуртовали мешканців будинку у 2008 році, як вдалось їі вирішити, яку роль у цьому відіграли програми співфінансування та проекти ПРООН, що таке будинок-термос, енергоаудит та ще багато цікавого дізавайтесь у розмові.  

– Коли і чому було створено ОСББ «Надрічна, 24»? Як Ви стали головою ОСББ?

– ОСББ ми створили у 2008 році, до цього наш будинок був частиною житлово-будівельного кооперативу, який обєднював 4 будинки. Людей не задовільняло те, що із загального котла використовувались кошти не так як би хотілося: за рахунок одного будинку перекривалось питання в іншому.  Найосновніше питання, яке необхідно було вирішувати – це були проблеми із протікання даху. У нас був плоский дах, який взагалі не ремонтувався, власними силами мешканці ставили якісь латки, але це звісно не вирішувало проблему. Ми створили ОСББ  і одразу ж взяли участь у проекті співфінансування по програмі ПРООН. 

Коли ми почали процес створення ОСББ і мені запропонували стати головою ОСББ, в мене навіть не виникло питань, окрім як: «а чому ні»?  Також я жив на 5-му поверсі, де все постійно замокало, в підвал зайти було неможливо, ці проблеми дуже швидко всіх згуртувало. У таких випадках головне не давати людям втрачати запал.

– Скільки років будинку, це велика будівля?

– Будинок здано в експлуатацію в 1970 році. У нашому місті дуже багато будинків з подібним плануванням: 4 під’їзний будинок на 70 квартир.

– Розкажіть більше про процес створення ОСББ.  Які перші кроки потрібно зробити? Що найважче?

– Насправді, коли ми створювали ОСББ було досить важко. Але це був 2006 рік, тоді багато чого ще не було внормовано, мало хто міг поділитися досвідом. Були якісь роз’яснення, але багато інформації не було. Це зараз уже є зразки майже усіх документів: як правильно оформити збори, що таке кворум тощо. Була якась загальна інформація, але щоб увійти в русло доводилось збирати інформацію по краплях по всьому місту. Це було найважче, але ми знали, для чого ми це робимо.

ОСББ – це було щось зовсім нове для кожного мешканця нашого будинку, питань було надзвичайно багато! Що таке юридична особа? Кожен мешканець занятий на своїй роботі, хто ж тоді займатиметься ОСББ? Як це буде відбуватись? Хто візьме відповідальність? Зараз робота ОСББ значно простіша, немає такої великої кількості паперової роботи.

– Чи багато мешканців будинку були проти створення об’єднання?

– Завжди є люди, які будуть проти. Причини можуть бути різні: хтось боїться відокремитися, інші бояться, що буде велика вартість робіт, хто має якісь заперечення проти конкретного голови. Звісно, були люди, які не голосували за створення ОСББ, але якщо сісти і все роз’яснити, то всі питання зникають.  Тут найголовніше – донести інформацію.  

Мешканців будинку було не важко згуртувати. Всі бачили невідворотну проблему, розуміли, що потрібно діяти і були готові приймати рішення, тільки б по швидше розпочались ремонтні роботи.  На момент створення ОСББ у нас були проблеми по цілому будинку: з протіканням даху, водою, каналізацією.   

– З чого розпочали роботи ?

– Ми почали шукати програми, які б нам допомогли відремонтувати будинок: писали листи, ходили на прийоми. На той час усі програми по роботі ОСББ в місті Івано-Франківську були спрямовані на підтримку створення і початку діяльності нових ОСББ. Процедуру співфінансування розпочала програма ПРООН, яка тоді тільки починала працювати. Вона полягала в тому, що люди не просто отримують сторонні кошти за які роблять ремонт і потім не цінують його, а і самі сплачують якусь частку.

– ОСББ «Надрічна, 24» більше ніж 10 років, що вдалось зробити за цей час?

– Як я уже казав, будинок зданий у 70-му році, з того часу у ньому виконувались тільки якісь точкові роботи. Десь щось замінили, почистили, пофарбували але глобальних робіт не було.  

Щоб будинок не руйнувався, ми почали ремонтні роботи з даху (а вже були проблеми і з фасадом, і в безпосередньо в квартирах (у будинку не було технічного поверху і бетона плита даху і слугувала стелею мешкаців,  які живуть на 5-му поверсі). У 2009 році ми вже повністю замінили дах. Коли ми переклили дах, то взялись за внутрішні роботи. Всі трохи заспокоїлись, це відчуття наче після дощу перезутись у сухе взуття. Тоді Івано-Франківська міська рада уклала угоду із Львіським університетом на проведення енергоаудитів для десятка типових будинків Івано-Франківська (зараз це дуже модно, а тоді про це ще мало хто знав).

 Що таке енергоаудит? Енергоаудит – це не просто, коли в тебе течуть труби – приходить робоча бригада і замінює ці труби. Ні, при енергоаудиті проводяться заміри, розрахунки втрат води, опалення, втрати електроенергії. Енергоаудит складається з великої кількості сторінок, де описані всі мережі будинку та який у них потенціал для енергозбереження. 

Пропозицією проведення енергоаудиту тоді можливість скористатись усі, скористалось нею і наше ОСББ. В той час була спроба запустити пілотні проекти в сфері енергозбереження (аналогом їй буде незабаром запущений проект «Перші ластівки»  Фонду Енергоефективності). Міністерство розробило процес відповідно до якого до співфінансування долучався державний бюджет, міський бюджет і відповідно кошти мешканців, тобто компенсація відбувалася різними напрямками. Після проведення енергоаудиту нам запропонували рухатись далі. Ми погодились працювати дальше.

З десяти будинків, які так само як і ми брали участь в проведенні енергоаудиту залився тільки наш будинок: кілька будинків від проведення робіт відмовились, бо суми по спів фінансуванню були для них не підйомні; в одному будинку не було створене ОСББ, а це основна вимога. З цього моменту розпочалась найцікавіша частина: збори (на перших зборах люди сумнівались, що з того щось вийде, але більшість проголосували «за»),  приїзди різних підрядників, які пропонували нам послуги, і ще багато-багато зборів, роз’яснень та розмов. До нас приїжджали представники  з Києва, які спостерігали чи ми витримуємо всі процедури. Ми провели безліч голосувань з протоколами, бюлетенями і всією необхідною документацією, пережили проблеми з фінансуванням. А потім в один прекрасний день мені повідомили, що потрібно провести збори, погодити кілька питань і починаються роботи. 

Перший етап (проведення зборів,  енергоаудит, підготовка пректно-кошторисної документації, пошук підрядників та ін..) зайняла два роки, сама ж реалізація робіт тривала півтора місяця. За результатами проведеного енергоаудиту у нас були дві пропозиції: мінімальний пакет (який приводив до часткової економії, ) і максимальний пакет. Ми обрали мінімальний пакет. Всі мешканці знали, що іде підготовчий процес для реалізації робіт.  І тут уявіть собі на секунду, що більшість мешканців зранку пішли на роботу, а ввечері повернулись і побачили ввесь будинок у риштовці. Хтось був у захваті, хтось перевіряв, чи правильно майстри працюють і давав поради як краще, інші ж люди впадали в паніку.

Фінансово для мешканців будинку необхідно було зібрати 20% від всієї вартості робіт, цю суму ми збирали певний період і нам було не так складно. За два місяці було зроблено повністю утеплення фасаду, ремонт під’їздів, заміна всіх вікон в під’їздах по всіх нормах теплозбереження, які виставлялись на той час, заміна систем теплопостачання із встановлення балансувальних клапанів, що в Івано-Франківську до сих пір рідко зустрічається, і встановлення індивідуального теплового пункту. Тепер система самостійно регулює теплопостачання в квартиру залежно від погоди.

Окрім того, на кожному стояку стоїть балансувальний клапан, внаслідок чого рівноцінно розприділяється тепло . У нас в будинку не має такого, що в одній частині люди відкривають вікна, бо жарко, а в іншій – потерпають від недогріву. Наш будинок став як термос. Грамотне утеплення будинку полягає в тому що воно не гріє будинок, – воно зберігає тут  температуру, яка є всередині будинку. Зимою він менше охолоджується, а літом – не так сильно нагрівається. Утеплення не дає різкій зміні температури проникнути в саму конструкцію будівлі.  Коли люди вирішують утепляти будинок, то думають тільки про зиму, насправді комфорт від утеплення відчувається і в літку.

До 2017 року ми пропрацювали усі напрямки енергозбереження. Енергоаудит показав нам як економити на всьому: воді, електриці, газі та ін. Деякі роботи нам не вдалось зробити комплексно, тому потихеньку десь власними силами, десь завдяки міським програмам співфінансування ми привели всі систем до енергозбереження, в тому числі місця освітлення загального користування.

Окрім заміни електрощитової, ми замінили всі лампи розжарювання на світлодіодні блоки. Якщо раніше в зимовий період за використання світла у місцях загального потрібно було сплатити близько 450 грн, то після заміни ламп – 40-50 грн. – економія суттєва.

Зараз з глобальних робіт у нас нема потреб проводити нічого . Наприклад,  догляд за клумбами мешканці проводять самостійно, якщо потрібні фінансові витрати – то ми це обговорюємо і виділяємо потрібні кошти. 

–Порада для тих, хто ще не створив ОСББ

– Будь-що в житті страшно і важко, поки ти цього не розумієш. Простий приклад, якщо людині сказати зайти в річку, то вона почне думати, чи там не глибоко, чи не холодно,  спочатку їй захочеться знати більше про цю річку. Раніше було важко працювати з ОСББ, ми по крихтах збирали інформацію, але часу на роздуми, що це важко у нас не було: постійно треба було рухатись, щоб дізнатись все необхідне для роботи.

Зараз працювати значно простіше, є багато голів ОСББ, які мають колосальний досвід роботи, і що важливо хочуть і постійно діляться цим досвідом з іншими.

ОСББ – це завершена структура будинку: вона дозволяє як самоорганізуватись, так і залучити сторонні фірми, управителів, підрядників, кого завгодно, це структура, яка має право використовувати всі можливості.